Доброго дня, шановні присутні!

      Говорять, що наші думки матеріальні, але коли вони позитивні, то навколо нас створюється доброзичлива атмосфера. Тож надсилаю вам позитив, а від почутого та побаченого, ви отримаєте задоволення.

      Пропоную вашій увазі майстер-клас, який розрахований для середніх класів, загальноосвітньої школи. Я обрала один із прийомів акварельного живопису «по-мокрому» в техніці гризайль на тему – «Настрій у пейзажі».

      Спілкуючись із природою, людина відпочиває, вчиться її мудрості, тому що в ній усе закономірно, раціонально. Митець відображає суспільні погляди, процеси та явища. Це зумовлено тим, що художник усе, що відбувається навколо нього, проймається серцем, душею. Втіленням його світосприйняття є твір.

       Виражальними засобами живопису є рисунок, колір, світлотінь, мазок, фактура. Вони дозволяють втілювати кольорове різнобарв’я довколишнього світу, об’ємність, матеріальність, лінійну та повітряну перспективи. Живопис з відтінками одного кольору називається гризайль. Він трапляється доволі рідко. Отож, гризайль – це техніка живопису, що виконується у різних відтінках будь-якого одного кольору (найчастіше сірого, коричневого, брунатного, чорного). Для своєї роботи я обрала коричневий колір.

       Кожен справжній майстер має власну техніку та манеру, свої секрети у виконанні роботи. На навчальній стадії, по-моєму,  дуже корисно робити однокольорові акварелі, використовуючи водяний розчин. Письмо в однотонній манері дозволяє краще зрозуміти технічні особливості акварельного живопису, відчути світлотіньові фази.

 Матеріали та інструменти:

• мольберт;
• акварельний аркуш паперу;
• склянка води;
• серветка;
•  плоский пензлик №13, та два круглих №1,8;
• аркуш паперу для палітри.

                          Етапи роботи над пейзажем наступні:

• з власної уяви нанесла ліній рисунок на аркуш паперу;
• зволожую плоским пензликом папір;
• фарбу наношу спочатку на ту частину аркуша, яка відведена для зображення неба. З верху –  до низу;
• роль білого кольору в акварелі відіграє білий папір, на якому виконується робота;
• хмаринки на небі, в нижній їх частині, темніші, бо на них впливають кольори природних об’єктів, розташованих на поверхні землі;
• у їхній верхній частині відображається сонячне проміння;
• після того наношу фарбу на задній план і на поверхню землі. Далі – на середній та передній плани;
• виконую деталізацію роботи.

      Хочу звернути вашу увагу! Це важливо. Щоб передати красу природного середовища, не обов’язково завантажувати або перевантажувати власну роботу  природними об’єктами. Якіснішим твір від цього не стане. Слід сказати, що  під час роботи папір подекуди деформується, тож  теплою праскою треба його розгладити. Оформляю картину в рамку. Такою роботою я можу прикрасити будь-яку кімнату власного будинку або подарувати друзям.

      Тож прилучаймося до мистецтва, довіряймо йому, а головне допоможе пізнати себе.